Важливою фізіологічною особливістю цього періоду для бджоли є здатність глоткових залоз виділяти фермент инвертазу, що обробляється зібраний нектар для розщеплення сахарози на прості цукри. У більше ранньому віці вона бере участь у переробці принесеного іншими складальницями корму й виконує багато робіт усередині вулика.
Однак початок сильного медозбору ви буває перерозподіл співвідношення літних і нелітних бджіл у родині. У таких умовах до збору нектару залучаються додаткові резерви за рахунок бджіл молодшого віку. Спостерігаються випадки початку літної діяльності з 5-денного віку бджіл. На короткий час для заготівлі меду родина обмежує інші види діяльності те свідчить про першочергове значення вуглеводного корму для життя медоносних бджіл як складної біологічної системи.
Тільки на його збір залучається половина населення вулика, а те й більше. Крім того, переробкою нектару зайняті ще тисячі й тисячі бджіл. При винятково сприятливих умовах у гніздо однієї родини протягом трьох днів може надходити 1 ц нектару.Збір пилка не буває таким інтенсивним ні по кількості принесеної в гніздо продукції, ні по числу зайнятих бджіл.
Багаторічні дослідження, проведені в Українській сільськогосподарській академії, показали, що активність заготівлі білкового корму не пов'язана із загальним рівнем літної діяльності родини. Запаси пилка в природі не впливають на посилення літної діяльності в такій мері, як виділення нектару рослинами. Тоді як масове цвітіння високопродуктивних медоносів дозволяє довести літну роботу до максимального рівня, збір пилка не тільки не збільшується, а навіть зменшується, особливо під час бурхливого медозбору.
Так, наприклад, у пору цвітіння білої акації в гніздо бджолиної родини надходить до 5-7 кг нектару, а число бджіл з обніжжям знижується до 4-5 % загальної кількості складальниць корму. Таке явище спостерігається в період виділення липою й деякими іншими рослинами великої кількості нектару. Найбільша кількість пилка бджоли приносять навесні, коли родини ростуть і, готуючись до медозбору, вирощують багато розплоду.
За білковим кормом з вуликів вилітає від 1/3 до половини складальниць. В окремі періоди обніжжя спостерігається в 60 %, а те й 80 % літних бджіл. Як тільки родина ліквідує гострий дефіцит білкового корму, бджоли перемикаються на збір нектару. Невеликий запас перги в гнізді підтримується роботою в середньому 15-20 % бджоли-складальниць. Протягом еволюції в медоносних бджіл виробилася здатність пристосовуватися до різних способів збору білкового корму залежно від пори року й умов літної діяльності.
Та кількість пилка, що витрачається для задоволення потреб родини, бджоли, як правило, знаходять на рослинах майже протягом сезону. Заготовлювати більші запаси їм не доводиться. Залишена на зиму без прикриття медом перга швидко псується, що вимагає додаткових витрат на очищення осередків.
Однак коли білкового корму у вуликах не вистачає, а погодні умови й склад рослин дозволяють регулярно поповнювати його запас на певному рівні (1 - 2 стільники), те родина навіть під час медозбору посилає частина бджіл для роботи на пильовиках квіток. Наприклад, якщо перед медозбором у результаті нелітної погоди запаси перги вичерпалися, то на її заготівлю вилітає 15-20 % і більше складальниць, які при сприятливих умовах могли б збільшити нагромадження меду.
Тому для забезпечення високої продуктивності родин з метою максимальної мобілізації літної енергії на збір нектару необхідно підтримувати запаси перги на певному рівні. Недолік білка може створити погрозу для нормального функціонування й навіть існування бджіл. Однак виживання родини все-таки в більшій мері залежить від вуглеводного корму як джерела запасу енергії, необхідної у великій кількості для забезпечення нормальних умов у гнізді. Загибель родини спостерігалася частіше від недоліку меду, чим перги.
Комментариев нет:
Отправить комментарий