Однак кількість бджіл у родині не збільшується, а протягом першого місяця після очисного обльоту навіть небагато зменшується. Разом з тим у ній інстинктивно обновляється склад робочих особин - старі бджоли 8-місячного віку відмирають, а молоді виводяться. Останні більш енергійно годують розплід, літають, виділяють віск, збирають і переробляють нектар.
Ніж раніше й у більшій кількості виведуться молоді бджоли, тим краще підготується родина до медозбору. По даним Тульської досвідчен станції, спостерігалася наступна інтенсивність висновку молодих бджіл у родині: на 13-17 квітня - 11,5 %, 23 27 квітня-24,4; 4-8 травня - 49,5; 14-21 травня - 97,2 %. Таким чином, на третю декаду травня залишалося лише 2,8 % старих перезимованих бджіл.
У період весняного розвитку, коли змінюється склад родини, важливе значення має створення умов, при яких перезимовані бджоли прожили б довше й принесли більше користі. Так, при споживанні меду їхній організм менше зношується, чим при споживанні цукрового сиропу. Забезпечення пергою й вуглеводним кормом провесною зменшує виліт бджіл у прохолодну погоду, коли багато хто з них гинуть. Життєдіяльність бджолиної родини влітку.
Із другої половини весни майже до кінця літа родина медоносної бджоли збільшується, здійснюється роїння, висновок маток і спарювання їх із трутнями, збір корму, нагромадження про запас меду. Кількість робочих бджіл помітно збільшується, починаючи з того моменту, коли їх виводиться більше, ніж відмирає. У результаті нарощування темпу кладки яєць маткою наступає період, після якого протягом біля двох місяців щоденний висновок молодих бджіл перевищує відмирання старих.
Родина здобуває здатність виконувати найбільший обсяг робіт у зборі корму, вигодовуванні розплоду, регулюванні мікроклімату у вулику. При цьому діяльність матки тісно пов'язана з діяльністю робочих бджіл. За даними Ф. А. Тюнина, зміни яйцекладки маток протягом сезону наступні. У сильних родинах фізіологічні можливості маток проявляються набагато повніше, інтенсивність кладки яєць і приріст родини наступають раніше.
Для більшості пасік різних природно-кліматичних зон України найбільш активні якісні зміни в родині доводяться на період цвітіння плодових культур, а висновок бджіл - на кінець травня - початок липня. На відміну від першого (підготовчого) періоду стан родин улітку характеризується значним збільшенням кількості робочих бджіл, яким легшає вирощувати розплід.
Що ж стосується матки, то вона, досягши найбільш високої яйценосності, не забезпечує приросту розплоду. Наступає такий стан бджіл, коли здатність бджіл-годувальниць виділяти молочко й готовити кашку для личинок підвищується в порівнянні з фактичним споживанням личинками корму. Тому в цей період при сприятливих умовах може виявитися інстинкт роїння - природного розподілу родини на дві частини.
У кожній з них завдяки діяльності маток забезпечується нове співвідношення між кількістю бджіл і розплоду, що, у свою чергу, буде сприяти створенню умов для діяльності членів родини. З огляду на особливості розвитку бджолиної родини, бджолярі застосовують методи використання міток-помічниць із метою прискорення росту родини до медозбору або відбору частини бджіл або розплоду для формування отводков (пакетів).
Такі практичні заходи попереджають раннє роїння, сприяють інтенсивному штучному розмноженню бджіл і підвищують рентабельність бджільництва. Улітку, під час цвітіння гречки, липи, буркуну й інших рослин бджоли-складальниці однієї родини за день роблять до 90 110 тис. вильотів (іноді й більше) і приносять у вулик близько 5 кг нектару.
Під час активного медозбору складальниці зайняті майже винятково заготівлею вуглеводного корму. З обніжжям у вулик прилітають усього 4-5 % бджіл. Якщо родина перед медозбором витратила запаси перги, то на заготівлі білкового корму зайнято до 1/3 складальниць. У родинах, що відрізняються значною кількістю розплоду, збором корму також зайняті не все складальниці.
Тому вони самі частково обмежують кладку яєць маткою. Ця особливість у найбільшій мері проявляється в бджоли сірої гірської кавказької породи. Виснаження бджіл при заготівлі корму, зниження інтенсивності кладки яєць маткою ведуть до того, що родина наприкінці літа слабшає. На третій і четвертий періоди в ній залишається 20 30 тис. робочих бджіл і матка.
Ніж раніше й у більшій кількості виведуться молоді бджоли, тим краще підготується родина до медозбору. По даним Тульської досвідчен станції, спостерігалася наступна інтенсивність висновку молодих бджіл у родині: на 13-17 квітня - 11,5 %, 23 27 квітня-24,4; 4-8 травня - 49,5; 14-21 травня - 97,2 %. Таким чином, на третю декаду травня залишалося лише 2,8 % старих перезимованих бджіл.
У період весняного розвитку, коли змінюється склад родини, важливе значення має створення умов, при яких перезимовані бджоли прожили б довше й принесли більше користі. Так, при споживанні меду їхній організм менше зношується, чим при споживанні цукрового сиропу. Забезпечення пергою й вуглеводним кормом провесною зменшує виліт бджіл у прохолодну погоду, коли багато хто з них гинуть. Життєдіяльність бджолиної родини влітку.
Родина здобуває здатність виконувати найбільший обсяг робіт у зборі корму, вигодовуванні розплоду, регулюванні мікроклімату у вулику. При цьому діяльність матки тісно пов'язана з діяльністю робочих бджіл. За даними Ф. А. Тюнина, зміни яйцекладки маток протягом сезону наступні. У сильних родинах фізіологічні можливості маток проявляються набагато повніше, інтенсивність кладки яєць і приріст родини наступають раніше.
Для більшості пасік різних природно-кліматичних зон України найбільш активні якісні зміни в родині доводяться на період цвітіння плодових культур, а висновок бджіл - на кінець травня - початок липня. На відміну від першого (підготовчого) періоду стан родин улітку характеризується значним збільшенням кількості робочих бджіл, яким легшає вирощувати розплід.
У кожній з них завдяки діяльності маток забезпечується нове співвідношення між кількістю бджіл і розплоду, що, у свою чергу, буде сприяти створенню умов для діяльності членів родини. З огляду на особливості розвитку бджолиної родини, бджолярі застосовують методи використання міток-помічниць із метою прискорення росту родини до медозбору або відбору частини бджіл або розплоду для формування отводков (пакетів).
Такі практичні заходи попереджають раннє роїння, сприяють інтенсивному штучному розмноженню бджіл і підвищують рентабельність бджільництва. Улітку, під час цвітіння гречки, липи, буркуну й інших рослин бджоли-складальниці однієї родини за день роблять до 90 110 тис. вильотів (іноді й більше) і приносять у вулик близько 5 кг нектару.
Під час активного медозбору складальниці зайняті майже винятково заготівлею вуглеводного корму. З обніжжям у вулик прилітають усього 4-5 % бджіл. Якщо родина перед медозбором витратила запаси перги, то на заготівлі білкового корму зайнято до 1/3 складальниць. У родинах, що відрізняються значною кількістю розплоду, збором корму також зайняті не все складальниці.
Тому вони самі частково обмежують кладку яєць маткою. Ця особливість у найбільшій мері проявляється в бджоли сірої гірської кавказької породи. Виснаження бджіл при заготівлі корму, зниження інтенсивності кладки яєць маткою ведуть до того, що родина наприкінці літа слабшає. На третій і четвертий періоди в ній залишається 20 30 тис. робочих бджіл і матка.
Комментариев нет:
Отправить комментарий